"Пылающую голову рассвет..."
Вильям Шекспир. Сонет 7
На небі сонце сходить величаво,
Тут, на землі, живе все шле йому привіт.
Прийма Світило почесті по праву
На протязі минулих безчисленних літ.
Ось колісниця покотилась вище,
Осяявши і височінь, і широчінь.
Стає день теплий і ласкавий ближче,
В зеніті сонце вже, ляга найменша тінь.
Що день кінчається, те зна Світило,
Воно за горизонтом спокій свій знайдЕ.
Слідкують дітлахи за ним уміло,
Із вірою, що знову сонечко зійдЕ.
Хай береже нащадок твій традиції життя,
І зустріча завжди з тобою ранок майбуття.