Ти – буря. Ти збиваєш з ніг.
Несешся на вітрах-вітрилах...
З тобою – сонце, зливи, сніг…
А я вже думала: відкрила! –
Тебе – не пізнану ніким,
На мапі світу – пляму білу,
Із поглядом твоїм стрімким,
Із серцем, що би розтопило
Льоди одвічні... Хаос мій!
Я славлю Миті буревійні,
Де я – маленький Водолій,
А ти – Вогонь шалений, рвійний.
Мені не шкода: вжаль мене.
Пали своїм огненним цвітом.
… Нехай ніколи не мине
Моя жага до бурі й вітру.
Твоя любов до висоти –
Несешся на вітрах-вітрилах.
І світ за очі не втекти,
Хоч маю крила,
Маю крила…