І не пишеться, не говориться…
Ані відзвуку, ні словес.
Бо на біса німому мова ця,
Коли втрачено слова сенс?
Не римується, не складається,
Поховаєш – і відпустив.
Бо на чорта тобі печаль оця,
Коли спалено всі мости?
І не рушиться, і не діється,
Як до купи звести кінці?..
Бо навіщо пекельна віра ця,
Мов стигмат на твоїй руці?
…
Не стривожиться, не зневіриться.
(Миті Спокою від громів).
Бо намарно триває дія ця –
Відпочити присів Сізіф.