Так, я сміюсь. І чути сміх усім.
І так – і саме так! – потрібно жити:
страждати у коханні, та любити
і віддавати данину красі...
Відсоток віршів, де бринить сльоза,
не знайдете – його немає зовсім.
А як відчує хтось у віршах осінь,
то я й про осінь без сльози казав...
Сміятимусь, і не побачить сліз
ніхто, ніколи за обставин жодних.
А в мить, коли перехопило подих,
Дивлюсь на небо – не дивлюсь униз...