То ми з тобою вип'ємо, чи ні?
Пляшчину ту – червоного, сухого?
Два келихи – і геть перестороги.
Дозволь спочатку добрий тост мені.
Не стільки там у келихах вина,
Того, що має присмак винограду,
А скільки в спілкуванні є розрада,
Розмова наша – головна вона.
Не стан сп'яніння, боже борони,
А стан розмов – відвертих і розкутих –
Ось що таке сухе червоне людям...
Ну, за вино – без почуття вини!