Нам не вдаються зустрічі. Ніяк.
То ти, то я – все не знаходим часу.
То ти даремно одягла прикраси.
То в кращих капелюхах марно я.
Та ми сміємось двоє, я і ти,
над нашими незустрічами щиро.
Як в нас фотограф попросив би «си-и-иру»,
навчили б світ, як в усмішках цвісти.
Здається, це для нас і є мета –
без суму всі обставини минати.
Ми навіть зустріч вмієм відкладати
так ніжно, що всміхаються вуста...