«БОРЦЫ ОТСТАИВАЮТ ПРАВДУ СМЕРТЬЮ»
Нина Плаксина
http://www.stihi.ru/2011/11/23/4505 , http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina
Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
=================================== Нина Плаксина
=================================== БОРЦЫ ОТСТАИВАЮТ ПРАВДУ
=================================== СМЕРТЬЮ
========================================== Посвящение Юлии Друниной
=================================== Да не помеха никакая власть
=================================== Для девушки, весёлой и ершистой,
=================================== На фронт она отчаянно рвалась,
=================================== Чтобы спасти Отчизну от фашистов.
=================================== Планета - тёзка мчится в вышине...
=================================== Стихи напоминают и поныне
=================================== О взводе санитарном, о войне,
=================================== Но от последних строчек сердце стынет...
=================================== Какую славу беспредел согнул!
=================================== Об этом не сказать, подумать больно.
=================================== На смерть осознанно, как на войну,
=================================== Ушла решительно и добровольно:
=================================== Не по плечу ей Родине помочь
=================================== В дерущемся, клыкастом, злобном мире,
=================================== Не может и нападки превозмочь...
=================================== И слышать ложь о фронтовом кумире,
=================================== Об армии, - невыносимо. Как
=================================== Понять, принять звериные стандарты?
=================================== И торжество нельзя забыть никак,
=================================== Когда швыряли под ноги штандарты,
=================================== Фашистские. Забыть ли радость ту,
=================================== Как в светлый День Победы ликовали,
=================================== Как из боёв несли свою мечту,
=================================== Как землю и друг друга целовали...
=================================== Сдалась?.. Народ на выдумки горазд.
=================================== В событиях житейской круговерти
=================================== Давайте вместе вспомним, сколько раз
=================================== Борцы отстаивали правду смертью.
=================================== Стихи пылают, строчки кровоточат,
=================================== Они - напоминание сейчас
=================================== Для тех, кто сеет ложь и злобу точит:
=================================== Придёт, сурово спросит "судный час"!
=================================== http://www.stihi.ru/2011/11/23/4505
=============================
Відстоюють борці свободу смертю
================================
***
Посвячення Юлії Друніній
Не перешкода й влади "кислий рот"
Для ді'вчини, веселій та йоржи'стій:
Так відчайдушно рва'лася на фронт –
Вітчизну рятувати від фашистів!
Планета-тезка мчить у вишину..
Нагадують вірші про оборону,
Про взвод, про санітарів, про війну;
А від останніх строф – душа холоне…
Яку ж то славу в ріг сам чорт зігнув!
А недруги шептались: «..божевільна»..
Вона пішла на смерть, як на війну,
Рішуче, без вагань – і добровільно:
Як захистити дух своїх святинь
Від зла, перебудов і командирів?
Не може і нападки осягти…
І чути гавкіт про своїх кумирів,
Про армію – нестерпно! Як єство
Прийняти може варварські стандарти?
Як позабути можна торжество,
Коли жбурляли знаки і штандарти
Фашистські.. – Не забути радість ту,
Коли у світлі дні, в травневі свя'та,
Вітчизну прославляли як святу;
І вірили – у світле «завтра»! – свято.
Здалась?.. – Народ на вигадки гаразд.
У всіх подіях долі – з круговертю! –
Давайте пригадаймо, скільки раз
Відстоював борець свободу смертю!..
Рядки палають, слово кровото'чить.
Вірші – як попередження для нас,
Що тих, хто сіє гнів і бреше в очі,
За все спитає строго «судний час»!
***
Николай Сысойлов,
09.05.2017
==============
С ударениями
=============================
Відсто'юють борці' свобо'ду сме'ртю
================================
***
Посвя'чення Ю'лії Дру'ніній
Не перешко'да й вла'ди "ки'слий рот"
Для ді'вчини, весе'лій та йоржи'стій:
Так відчайду'шно рва'лася на фронт –
Вітчи'зну рятува'ти від фаши'стів!
Плане'та-те'зка мчить у вишину'..
Нага'дують вірші' про оборо'ну,
Про взвод, про саніта'рів, про війну';
А від оста'нніх строф – душа' холо'не…
Яку' ж то сла'ву в ріг сам чорт зігну'в!
А не'други шепта'лись: «..божеві'льна»..
Вона' пішла' на смерть, як на війну',
Рішу'че, без вага'нь – і доброві'льно:
Як захисти'ти дух свої'х святи'нь
Від зла, перебудо'в і команди'рів?
Не мо'же і напа'дки осягти'…
І чу'ти га'вкіт про свої'х куми'рів,
Про а'рмію – несте'рпно! Як єство'
Прийня'ти мо'же ва'рварські станда'рти?
Як позабу'ти можна' торжество',
Коли' жбурля'ли зна'ки і штанда'рти
Фаши'стські.. – Не забу'ти ра'дість ту,
Коли' у сві'тлі дні, в травне'ві свя'та,
Вітчи'зну прославля'ли як святу';
І ві'рили – у сві'тле «за'втра»! – свя'то.
Здала'сь?.. – Наро'д на ви'гадки гара'зд.
У всіх поді'ях до'лі – з кругове'ртю! –
Дава'йте пригада'ймо, скі'льки раз
Відсто'ював боре'ць свобо'ду сме'ртю!..
Рядки' пала'ють, сло'во кровото'чить.
Вірші' – як попере'дження для нас,
Що тих, хто сі'є гнів і бре'ше в о'чі,
За все спита'є стро'го «су'дний час»!
***
Николай Сысойлов,
09.05.2017
Коллаж мой – на основе фото из интернета