Почина спочатку

Дощами закінчилось літо.Невже?- не віриться й досі.Дивись:он квіти не звертають  уваги на осінь.Вечір.Вже не виходжу з кімнати.Муза десь заблукала,з"являтись не хоче.Не маю бажання йти спати. Мрію, закривши зволожені очі. Ось прилетіла, сідає на те підвіконня розправивши крила, мій зошит з віршами відкриє. І скаже тихенько,неначе з просоння:душа у поета з роками мудріє. Та дуже боїться свого безголосся. Залишити все- не має і гадки.За муки вагання йому нагородою срібне волосся.Запише, закреслить,починає спочатку...