«ДУШИ ОТКРОВЕНИЯ. У КАМИНА»
Нина Плаксина
http://www.stihi.ru/2013/02/04/1609 , http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina
Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
================================= Нина Плаксина
================================= ДУШИ ОТКРОВЕНИЯ. У КАМИНА
================================= Разлука забыта. В ладони – ладонь.
================================= И льются стихами души откровенья.
================================= В камине дымок пеленает поленья...
================================= Как в детстве, смотрю на весёлый огонь:
================================= Танцует, взлетает наверх лоскутком,
================================= И пламенем стало его продолженье.
================================= Искрится в глазах не огня отраженье –
================================= Ласкающий взгляд распустился цветком.
================================= Мы встретились, милый. Последним витком
================================= Нам дарит судьба в бесконечность мгновенье,
================================= А души давно сплетены вдохновеньем.
================================= Храню амулет с небольшим завитком.
================================= Горит на поленьях, пылает строкой,
================================= Осталось лишь выдохнуть наше признанье...
================================= Прозренье, высокий поток пониманья:
================================= От Солнца зажгу я своею рукой
============================================== камин ли, лампадку –
========================================================= от Солнца.
================================= http://www.stihi.ru/2013/02/04/1609
==================================================
Душі одкровення. Біля каміна
====================================
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)
***
Розлука забута. В долоні – долонь.
Душа до душі одкровеннями лине.
Камінний димок сповиває поліна…
Немов у дитинстві, дивлюсь на вогонь.
Танцюючи, вгору злітає димок –
Продовженням сивим вогненної зливи.
Мов квітка, розкрився твій погляд пестливий.
І очі блищать від грайливих думок.
Ми знову зустрілись. Останнім витком
Нам доля дарує закоханість миті.
А душі давно вже натхненням сповиті.
І квітнуть віршами з вишневим садком.
І я посміхаюсь тобі, скрипалю
Моєї душі, що познала цвітіння…
Прозріння, високий потік розуміння:
Від Сонця тих спогадів я запалю
Камін чи лампадку – в річницю твою –
від Сонця.
Свого озаріння,
Що й досі люблю…
***
Николай Сысойлов,
04.05.2017
============
С ударениями
==================================================
Душі' одкрове'ння. Бі'ля камі'на
====================================
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)
***
Розлу'ка забу'та. В доло'ні – доло'нь.
Душа' до душі' одкрове'ннями ли'не.
Камі'нний димо'к сповива'є полі'на…
Немо'в у дити'нстві, дивлю'сь на вого'нь.
Танцю'ючи, вго'ру зліта'є димо'к –
Продо'вженням си'вим вогне'нної зли'ви.
Мов кві'тка, розкри'вся твій по'гляд пестли'вий.
І о'чі блища'ть від грайли'вих думо'к.
Ми зно'ву зустрі'лись. Оста'ннім витко'м
Нам до'ля дару'є зако'ханість ми'ті.
А ду'ші давно' вже натхне'нням спови'ті.
І кві'тнуть вірша'ми з вишне'вим садко'м.
І я посміха'юсь тобі', скрипалю'
Моє'ї душі', що позна'ла цвіті'ння…
Прозрі'ння, висо'кий поті'к розумі'ння:
Від Со'нця тих спо'гадів я запалю'
Камі'н чи лампа'дку – в річни'цю твою' –
від Со'нця.
Свого' озарі'ння,
Що й до'сі люблю'…
***
Николай Сысойлов,
04.05.2017
Коллаж мой – на основе фото из интернета