«Тебя я Музой называл...»
Вильям Шекспир. Сонет 78
«Когда я ночью жду ее прихода,
Жизнь, кажется, висит на волоске.
Что почести, что юность, что свобода
Пред милой гостьей с дудочкой в руке.
И вот пришла. Откинув покрывало,
Внимательно взглянула на меня.
Ей говорю: «Ты ль Данту диктовала
Страницы «Ада»? - Отвечает: - «Я».
Анна Ахматова. Муза
Ти – Муза. Для мене будеш нею ти завжди,
У всіх моїх посвятах, у моїм натхненні.
Відомо, у творчості без Музи – нікуди,
Але до віршів є байдужі і смиренні.
Поезія ж бо справжня в цілому не проста,
В ній Муза – мрії і фантазії несмітні.
Прийшла вона до Данта раз, вкласти щоб в уста
Його сторінки «Аду», генія лиш гідні.
Постійний Музи у моїй творчості прихід ,
В тобі я Музу бачу в піднебесній мрії.
Твій погляд зачаровує мене і гріє,
Народжуючи в віршах фантазії політ.
Поезія – вся ти. Мої всі почуття
Рідня мистецтву в відблисках життя.