Мій рідний край,
Моя ти рідна сторона.
Я пам'ятаю,як маленька
З матусею в садочок йшла.
І все здавалось таким дивним,
Таким великим і чудним,
І небо,й хмари,і будинки,
І кращім був мій рідний дім.
Як би далеко не відходив,
А все ж додому нас тягло,
Бо там же лагідно і мило,
І всюди мамине тепло.
Якими б люди не здавались,
А все одно вони чужі.
І навіть якщо не байдужі
До твоєї грішної душі.
Та ні,все ж гарно,все гаразд,
Усі ми наче б то рідненькі.
Тоді навіщо ця війна
І душаться сльозами неньки?
Брати і сестри,схаменіться!
До чого це ВСЕ призвело!?
Один до одного туліться
І пам'ятайте,як було.
Було все мило,добре,ладно,
Все щиро й лагідно цвіло.
Відродим неньку Україну!
Відродим ворогам назло!