Мои любимые, милые враги!
Хочу признаться вам в симпатии,
Если бы меньше вас было на пути,
То человек ударился б в апатию.
По вкусу мне ваш ажиотаж,
Я вас делю на виды и на ранги.
Вы - каждодневный и обычный мой тренаж,
Мои гантели, турники и штанги.
В спортивной форме быть - из лучших ощущений.
И хлопотное дело - жить без баталий,
Ведь люди от спокойной жизни
Жиреют сердцем и теряют талию.
Спасибо вам, что вы ни мякиши,
Ведь мелочь не годится быть врагами.
И если я имею бицепсы души -
То в результате стычек с вами.
Поэтому хвала вам!
Берегите силы.
И вежливо предупредить позвольте:
Если меня согнёте вы в дугу,
то та дуга, наверно, будет вольтовой.
Оригинал:
Коректна ода ворогам
Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,–
людина може вдаритись в апатію.
Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви – мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.
Спортивна форма – гарне відчуття.
Марудна справа – жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.
Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі –
то в результаті сутичок із вами.
Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.