Вересень
Сергей Галыга
Ось і літо минає, лови його швидше,
Щоб зігрітись в холодну осінню пору,
Бо без світла й тепла не кохатимеш більше,
В двері стукає вересень, хоче до рук.
Та не бійся того, якщо в серці палає.
Зливи вмиють шибки і найвищі дахи.
Не буває гіркої погоди в тім краї,
Де один з багатьох народився і ти.
І нехай вітер свище, зірвав жовте листя!
Дозбиравши останнє цілюще тепло,
Ти співатимеш завше нескорену пісню,
Як знайти та плекати величну любов.
С Е Н Т Я Б Р Ь \перевод\
Вот и лето проходит:лови - побыстрее,
Чтоб согреться в холодной осенней поре:
Ведь без этого света и тепла не сумеешь
Полюбить так как летом,в пасмурном сентябре.
Да не бойся любви,жарко в сердце горящей...
Ливни окна умоют и склоны всех крыш:
Не бывает погоды плохой иль палящей
В том краю,где средь многих,родилсЯ ты,малыш.
И...пусть носится ветер,кружа лист жёлтый низко,
Забирая с собою тепло вновь...и...вновь...
Знаю петь будешь вечно то,что сердцу так близко:
Как найти и взлелеять распрекрасну любовь.