***

Я українець! Я гордо цим пишаюсь!
В країнi рiс не паханих ланiв.
Я українець! І я їм залишаюсь!
Хоч з побратимiв зроблено рабiв....

Нехай вони не стогнуть на галерах,
Нехай минула панщiна давно,
Нехай тризуб малюють на шпалерах,
Але ярмо на шиї все одно....

Козацький дух-холопським перебито,
Копiйка вже дорожча нiж життя!
Тарiлку замiнили на корито,
А душу привели до забуття.

Коли на чорне кажуть-це бiленьке,
Не слухайте нi кого правда тут...
Та рилом посмiхаються рiдненькiм,
На думку падає одразу римськiй Брутт.

Я українець! Я гордо цим пишаюсь!
Моя душа кипить вiд жорстких ран...
Я українець! І я їм залишаюсь!
Але мій ворог зовсім не Іван!

Мiй ворог той хто каже патрiотам,
Що ми з Iваном-руським не родня,
I треба бути повним iдiотом,
Щоб в головi созрiла ця фiгня!

Ми тристо рокiв разом, поруч жили-
У свiтi бiльше молодих країн.
Ми разом ворогiв столiття били
I разом пiдiймалися з руїн...

Один без одного ми як хромий лелека,
Який не може жити без сім'ї.
Повінчана береза і смерека!
Я вам кажу безумцi - ми свої!!!

А ви всі ті хто куплені- Іуди!
В історії для вас один кінець
Чекають вас людський та бож'ї суди,
Та стригитимуть вас як тих овець...

Я українець! Я гордо цим пишаюсь!
Я не безумна, оголтiла майдантня....
Розумний я! І я їм залишаюсь!
А ці Іуди хай кануть в забуття!

С.Б.