Пів року чоловік в краях дальніх
Зелень заробляв,
І нарешті в рідну хату
Він примандрував,
Жінці каже:
Цю подію будем святкувать,
В ресторан, який захочеш,
Можем завітать
Будем сьогодні розважатись,
Геть усі діла,
Хіба ми того не варті,
Хай гуля душа
І душі свято привело
В ресторан «Кавказ»,
Потім чомусь порішили –
Ні, це не про нас,
На таксі поїхали
В кафе «Океан».
Потім раптом опинились В«Чио-сио сан»
Вийшли з того чиосану
Він їй сповіща:
Золотце , до тебе їдем,
Бо без хати я,
Ні, до мене теж не можна,
Бо з якогось перця
Благовірний мандрівник мій
До дому приперся