Тріпоче сердце наче пташка в клітці
Весняний вітер шепче в вуха край,
Та досить вже ,бо я не в тому віці,
Дорога встелена трояндами не в рай.
На скронях проблески піввікового срібла,
Біля очей вже зморшки як панно,
Нема румьянцю ,з часом шкіра зблідла,
Взялась потьм'яною з картини Пікассо.
Тече по венах кров вже без бурління,
Лиш біля сердця ускоряє біг,
Таке життя ,з піввіку- животіння,
І молиш Богу ,щоб не збило тебе з ніг!
Чекав що ,буде ,все ще далі буде,
Лани зелені , в гаї соловьї
На жаль ,лани ті зовсім пожовтіли
І соловьї співають не мені.
Таке життя - в чеканні та стражданні
І жодна мить не вернеться назад.
Цінуй ,що маєш - справжнє ж бо кохання,
Дається долею і Богом тільки раз!
21.4.17 А. Подільська