Не бува без туги болю

Лизаветушка
Не буває без туги і болю,
Без страждання й безгрішним життя.
Бо на все це Господня є воля,
Щоб почути від нас каяття.

Не молитиму небо про милість,
Не питатиму нащо цей хрест.
Лицемірство людськеє і ницість
Все одно не побачать з небес.

Нема Божого в храмах нічого,
«Сатана там давно править бал»,
Не залишилось в людях людського,
Гинуть всі за мерзенний метал.

Можновладцям всміхається доля,
Божий усміх купляють в церквах.
Зневажають людей і доволі
Ожиріли на їхніх горбах.

То ж до Бога звертатись даремно,
Не почує людей все одно.
Залишається тільки буремно
Скинуть панство з вершини на дно.

Не лякає ні злоба, ні заздрість,
Шкода бачити в людських очах
Знавіснілу упертість і дурість,
Що призводить довкілля до краху.

Бідним людям властива покірність,
На панів гнути спину їх хрест.
Якщо це перевірка на вірність,
Тяжко витримать Божий цей тест.