Бринить в душi невимовленнiсть слова

   

   Бринить в душі невимовленність слова, 
   Перо в рядки склада думки завзято,
   І закіпає крапка болю знову, 
   І рими з сенсом вже не роз'єднати.

   У протиріччі, з болем, у імлі
   На світ вірші з'являються безгрішні,
   Які шляхи чекають на землі,
   Яку призначив долю їм Всевишній?!

   Благословляю їх у добру путь,-
   Ти, вітер крижаний не дми в обличчя!
   Нехай ніщо не зможе завернуть
   Їх зі шляху в майбутнє віковіччя.