Не жду я славного венца,
Ведь знаю , что не в этом, дело.
А в том, что сделать я успела...
Пылинка я или пыльца?
Когда прощальная заря
Последний разольёт мне пламень,
В безмолвный превращая камень,
Кто вспомнит , а была ли я?
И скажут ли : "Не зря прошло
Её житьё, не зря горела.
Она людские души грела,
Своей души отдав тепло!"
г.Харьков, 2014 г.
Переклад О. Михалюка
Сказати хочу
Він вже близький, останній крок,
То ж дум накочується хвиля:
Що я важливого зробила?
Я порошинка чи пилок?
Коли безмолвності імла
Вкриватиме життєвий пломінь,-
Чи буде хоч у кого спомин,
Що в світі цьому я була,
Чи люди скажуть:"Маяком
Вона була, завжди горіла
Її душа і душі гріла
Вона чужі своїм теплом!"