Світло далеких днів -
Тінь лиш у цьому світі.
Розлад вже майже в зеніті:
Спалах пророчих вогнів.
Марно страждає мій дух.
Гріх вже не стьмарює долі.
Тільки гніт сеї юдолі,
Що заслужили ми, друг.
З першого дня і назад
Вся площа вигадки-часу
Бруд носить, мов за прикрасу:
Помилки лю'дських засад.
Скількі ж потрібно любові,
Скільки прощення на всіх,
Щоб оплатити наш гріх
Кожною краплею крові.
Віра, де вірять, простіш.
В краї без вад значно легше.
Спробуй так само і вперше
Шлях свій лишити чистіш.
Спробуй так само й відчуй
Складність себекерування,
Плутаність душ гаптування,
Правду, що лине, почуй...
Звичка прокралася в люди.
В шані авжеж філантроп,
Інші з порядності троп
Враз забуваються всюди.
Світу адептом, бігцем,
Ким би не йшли це століття,
Промінь на тлі лихоліття
Хай служить вам путівцем.