П'ятою наступив колись на цвях,
Блискучий, металевий та красивий
Але болючий..
Жах
Терпів, терпіти я умію, бо дуже гарно на душі було
То й цвях давав мені якоїсь сили
Космічної і непоборимої,
колись я так вважав.
І з часом цвях почав ржавіти, а п'ята гнити
І я страждав.
Власноруч ампутував я п'яту, щоб нарешті не боліло.
В нозі ржавів не тільки цвях, ржавіли ще й душа і тіло.