Мамо-матуся

Валентина Щиголева
       (дитячі)

Тільки уперше почав крокувати -
Кроки незграбні були ще, непевні,
Та у душі щось почав відчувати,
Мамо - це слово сказав я уперше.

Мамо - це зоряне, лагідне слово,
Що означає узнати я мушу.
Знаю - то сонячний промінь любові,
Що зігріває теплом мою душу.

А захворію - завжди біля ліжка,
Поряд зі мною тамуєш свій подих,
Спав щоб спокійно читаєш ти книжку,
Не досипаєш, зануриш у спогад.

Знаю, що молишся, просиш ти Бога -
Був щоб здоровим завжди і щасливим.
Зичиш талан, проявляєш турботу;
Чуйна, ласкава, ще добра, дбайлива.

Виросла квітка у нас, у садочку -
Світло так стало у тому куточку.
Квіточку першу оту не зірву я,
В горщику ненці її подарую.

Рідній матусі своїй побажаю
Щастя, та щоб всі її поважали.
Щоб не хворіла, здоров'я бажаю,
Бо свою маму я дуже кохаю.