Жив собі, був собі наш рідненький український корупціонер стаRo$та.
Він був сам по собі не хороший і не поганий. Хоча і не зовсім «сам по собі»: був у нашого корупціонера стаRo$ти чесний начальник — воло$ний, був у них командуючий губе.р.н.$ький та само собою — верховний Геть!mann% з дуже-дуже чи$тими руками.
«Чи$ті руки» то було не якесь там дрібне чудо, подібне до описаних в бібліі, коли п’ятьма хлібинами та двома рибинами нагодували п’ять тисяч дуже голодних чоловік, не рахуючи жінок та дітей… Ні «чи$ті руки» — це була справжня об’єктивна маркетингова перевага «наших» українських над іншими, ненашими українськими хлоп'ятами.
А самі знаєте основна рутинна щоденна навіть не робота, а не побоюсь цього слова — бездіяльність руками страшно жадного касира Марь Іванни не давала нашому дорогому перспективному корупціонеру стаRo$ті достатньо грошей. Скільки це достатньо? Ну хоча б для всього легкодоступного, безсовісно розрекламованого забугорськими агнло-, фіранко-, нім.єцько-, та що там говорити — всякими іноземно-мовними словами печерського достойного життя...
Несила було нашому дорогому корупційонерові стаRo$ті противитись усім тим непристойним ціновим пропозиціям отих усіх ненаших виробників ненаших виробів для непристойно високого рівня життя та особливо — майстрів антикварного мистецтва.
То старі злі герої зло «істребляли», а наш добрий герой-корупціонер стаRo$та зло «потребляв» усіма своїми силами!!!
І була ще одна річ — відповідальність нашого рідненького бідного, і водночас небідного, близького нашого та ще ближчого — їхнього корупціонера стаRo$ти перед народом.
І, передусім,— перед вірними і щирими слугами нашого народу — перед начальником воло$ним, командуючим губе.р.н.$ький та само собою — верховним Геть!mann%ом з дуже-дуже чи$тими руками.
І, звичайно ж, сім’ями та кумами стаRo$ти, воло$ного, губе.р.н.$ького та верховногого Геть!mann%а ...
Бо начальнику воло$ному, губе.р.н.$ькому та Геть!mann%у за статутом та «По Долгу Служби Народу» доводилося дивитися на усі оті дорогущі неподобства на більшому, значно більшому, та, відповідно, незрівнянно більшому телевізорі.
Тому-то, як ви вже самі добре розумієте, дорогі малята, доводилося нашому чесному старанному корупціонеру стаRo$ті бути «старатєлєм» і на гірку, і на гору, та На Гору. Ну і на їх непристойно великі де-юре та ще більші де-факто сім’ї…
Ну а хто-хто, а слуги народу розмножаються в неволі дуже добре. Бо самі розумієте служба народу ж не тільки з 9-і до 18-і як у нас простих смертних, їх вірна служба народу цілодобова, — буває потрібна і вночі. А вночі самі знаєте, що по тих великих та дуже великих телевізорах показують... Ото що показують,— то їм і хочеться а в часи епохи віагри — зазвичай і можеться.
А народ наш не такий багатий, як у далекій піднебесній, і в скромний пайок вірних слуг народу не може собі дозволити включити оті дорогущі західні резино-технічні вироби. Все пакує народ оті скромні продуктові пайочки ворожою червоною та чорненькою ікоркою. І то з великою стратегічною геополітичною метою — щоб слугам наших вороженьків голодно було... і доводилося би їм імігрувати на Дикий Захід!
Так от корупціонував корупціонував наш дорогенький корупціонер стаRo$та довго-довго.
Скільки вже воло$них, губе.р.н.$ьких та Геть!mann%ів змінилось і вийшло на дуже скромну державну пенсію та поселилось довічно в державних конче-зась-панських маєтках...
А цього не тільки наш заслужений корупціонер стаRo$та, цього й сам незалежний мінСтець не знає...
Та що там вони — цього не знав і дорогий наш австро-угорський екс-портний перем’єр-віденець Вєліка Гіліва пін Азіров та й Сам підРостовний-на-Дону цар-виповзень РобімГуд Федорович...
Цього не знає й їх високоРодіє теПербрать і вся їх теПербратія...
А навіщо Вірним Слугам Народу то знати? У них є славний старанний корупціонер стаRo$та, котрий чесним безполєзним трудом на всі їхні телє-бачення заробить якось... Ну чи наколядує вже.
От тільки одна мене мучить дума: як вони всі бідні будуть жити, коли нашого дорогого старатєля корупціонера стаRo$ти не стане?
Ото, малята, і є вам моя сьогодняшня загадка.
Подумайте і пишіть як і чим будемо тоді годувати Слуг.
Бо чудо господнє тут безсиле — це вам не п’ять тисяч голодних нагодувати, не рахуючи жінок та дітей!
Це — не побоюсь цього слова — Мільйон Неголодних!
Хоча... можливо Бог-Отець за дві тисячі літ придумав щось таке іноваційне і на наш випадок? А може якраз видумує? Може ще трішечки треба почекати?!
Отже молімося, браття і сестри, за здоров'я та довголіття нашого дорогого героя-рятівника, нашого рідненького мабуть вже україномовного корупціонера — стаRo$ти.
А неХай йому грець!
Тьфу ти: Хай йому Луценко!
#ispychak #аменілайк #писатели43 #staro$ta