Ти мов перлинка - моя доню,
Як швидко ти вже підросла.
За тебе дякую я долі,
Що я тепер вже не одна.
Я пам’ятаю перші кроки,
Неначе вчора це було.
Ми гралися с тобою в поні,
Разом дивилися кіно.
І наче вчора у садочок,
Вела тебе щоранку я.
Плела з ромашок я віночок,
Ти найгарніша в ньом була.
А далі школа - вчили букви,
І рахували ми разом.
З тобою нам не було нудно,
Все пролетіло наче сон.
Що далі буде ми побачим,
Та знай, що поряд буду я.
І щоб не трапилось з тобою,
Підтримає тебе рідня.
(с) Наталія Кузнєцова