***
Беруся знову за перо,
На серці віхола чи туга,
Росте сум, розпач і напруга,
Ніч...місяць повний, як відро...
Ізтиха скиглю наодинці,
Нема нікого за дверима,
Як той листок, вільхи, на гілці,
В бурхливу ніч, де злива грима...
Птихи-думки у ніч летять,
Немов, круки над чорним полем,
Бур"ян як перекотиполем,
Змішались радість, сум із болем,
Безвихідь з нескінченним горем
Мішають дихать,їсти,спать...
Тобі відкрию таємниці,
Що є на дні душі- криниці,
У потаєнній тій скарбниці,
Все розповім тобі я про...
Чи є потреба в тім, скажи,
У світі стільки болю-гірко...
Де пальцем в карту лиш не ткни-
Війна, насилля, пуля, дірка...
Немає ладу в світі скрізь,
Чи то Китай, чи то Гвіана,
Фенолом тхне взуття наскізь,
Шмаття дітей бідноти дране...
Було так з давніх пір,часів,
Так, мабуть, буде досить довго...
Хоч назбиралося гріхів,
Та не віддасть багач НІЧОГО.
Істеблішмент погряз у чванстві,
Як Галівуд у інтриганстві,
Не сприйме критику те панство-
Думки про бізнес, казнокрадство...
Сліпому, навіть, зрозуміло-
Річ не про душу в них, про тіло,
Про сукні дорогі та шуби,
Життя розкішне-вілли,клуби,
Прикрас дорогоцінних вбранство,
На тлі війни - відверте хамство...
Кладу у шафу знов перо,
Погомоніли - розійшлися...
Терпіння, раджу, наберися,
Ще поговоримо ми про...
Про біль людський та різні долі,
Про те як дихать вільно в полі,
Про радість, сповнену, весни,
Про дні веселі і сумні,
Про все перо моє подбає-
Про що співа зозуля в гаї,
Про світ навколишній без краю,
Про все, що серце забажає...
***