...і стеляться під ноги трави,
і не біжу я, а пливу,
бо не страшні мені розправи -
з тобою, ВІРТЕ, я живу.
Свобода є у тОбі, й сила,
тепло південних берегів...
Лише тебе колись просила
вберегти душу від снігів.
Лише тобі однім під силу,
вдихнути в душу щось нове,
лише з тобою, ВІРТЕ З ПІВДНЯ,
моє серденько оживе!