Вона сказала, що хоче книжку –
Маленьку книжку моїх віршів.
Для неї книжку давно залишив:
Вірші – розвага її душі.
Не графоманить, як чинять інші,
Вона вважає – не всім дано.
Вона – читає, вона – не пише,
Вона так вирішила давно.
Автограф радісний проти ночі –
Заради радісної душі.
Не надивлюся у чисті очі –
Я в них читаю нові вірші...
І я «на радість» пишу автограф.
Вірші – на радість, я вірю в це.
І кожен вірш носить в серці Бога,
А Бог – це радість, яка спасе...