Я з тобою прощатись не буду... І ти не прощайся...
Говори, що захочеш, – усе, що бажає душа.
А не знайдеться слів – просто так мовчазним залишайся.
Тільки б я зрозуміла, відчула, що я – не чужа...
Там, де ми находились з тобою – в снігах по коліна,
Де ти першим ішов, аби легше ішлося услід,
Я сказала собі, що ніколи тебе не покину.
Так складають жіночий для себе жінки заповіт.
А тепер там зелене, де взимку так щедро сніжило.
І стежинку для мене тобі пробивати не слід.
Знай: я поруч з тобою і в сніг би пліч-о-пліч ходила.
Просто хочеться йти чоловіку коханому вслід...