Місяць, підсолоджений індійським чаєм
Лився до горла лимонним сопрано
Кожна частка душевного раю
Здавалась очеретом у дивокраї
Магічне почуття-безхатченко загорнулось в пахощі
Березневої природи, яка майструвала
Крила янголів, здатних внести корективи
В плани спраглої до весни свободи
Височінь хмарно-блакитною симфонією
Керувала простором всього всесвіту
Акорди, сольфеджіо,ноти-сходинки,
За якими піднімаєшся в шовковий вересень
Ніч захована в лещата пружні
Полон. Замок на кодовому слові
Кохання. 7 літер. Не підходить зовні
Паранджа на рядку вкрала літери з долі…