Оригинал:
http://www.stihi.ru/2017/03/23/3971
Вже не висвічує рентген,
Як діє міць цикути -
У цього світу зламан ген,
Він зараз геть зіпсутий !
Поглянь - в Природі мирний сенс...-
Дощі після пороші...
А тут - лиш боротьба за пенс,
Повсюдно правлять гроші !
З бруньок проклюнулись листки,
До гнізд вернулись птиці...
А тут - загублено містки
До щастя... Й душі - з криці...
У ріках - твань...Пеньки - в лісах...
Планету райську нищим
І вибудовуємо страх
На мертвих попелищах...
Ще трохи - й березню услід
Заквітне квітень славний... -
Але не топлять давній лід
Католик й православний...
О, люди ! Та ж волає Бог :
"Що вас спинити змусить?"
Ні пошесть не страшить, ні смог,
Тайфуни й землетруси ?
Земля - жахи ! - суцільний рак -
Любові ж бо бракує !
То, може, годі жити так ?
Хай кожен поміркує :
Чи щастя єдності - ЖИТТЯ...,
Чи всім - в безодні небуття ?
Перевод с украинского Нины Уральской:
Уже не высветит рентген,
Как яд цикуты точен -
На этом свете сломан ген,
Сегодня он испорчен.
Гляди - в Природе мирный сенс...-
Снега, за ними - ливни...
А здесь - борьба за власть, за пенс,
Народ напрасно гибнет.
Из почек выбрались листы,
Весна опять настала...
А здесь - в любовь горят мосты,
И души из металла.
А в реках - муть, пеньки - в лесах,
Творим Планету нищей,
Выращиваем боль и страх
На мёртвых пепелищах.
Еще немного - март уйдёт,
Апрель наступит славный...-
Увы, не топят старый лёд
Католик, православный.
О люди! К вам взывает Бог:
"Что происходит с вами?"
Ни язвы не страшат, ни смог,
Тайфуны и цунами.
Земля давно уже больна,
Любви и мира жаждет!
Зачем такая жизнь нужна?
Подумает пусть каждый:
Иль жизнь в единстве - Ты и Я...
Иль врозь - на дне небытия?