Смерть по світу лютувала,
В труни сіромах вкладала.
Їй дана велика сила,
Мов косою підкосила.
Люди в’янули, всихали,
Та на Господа бурчали.
В чорну квітку розквітала,
У багно життя втоптала.
Тож було воно не миле,
Занехаяне, безсиле,
Кострубате, хворобливе,
Прокляте, колись щасливе.
Пухли, черево здувало,
Тіло «в кістку» висихало.
Руки й ноги відривала,
В голову метал вбивала.
Гонорея від екстаза,
Снід, гангрена та проказа.
На дні озера ховала,
В петлі шиї просувала.
Самострілом в рот стріляла,
З кручі «каменем» скидала.
Діток в пузі шматувала –
Псів бродячих годувала.
І сьогодні смерть лютує,
Та нікого не дивує,
Що несуть вперед ногами.
Гинуть люди тисячами.
А що ж буде після смерті???
Перед Богом стануть мертві.
По ділах буде судимий,
Хто Ісусом не водимий.
Хто в житті не прийняв Бога,
Тому в пекло йде дорога.
А хто Господа кохає,
Того в рай Ісус прохає.
На хресті Христос – Спаситель –
Наш від смерті визволитель.
Смертю смерть Ісус здолав,
Жало з ядом відірвав.
Людоньки, остепеніться
Та до Господа зверніться!
17.03.2017.
*****