Депутати, депутати,
А куди ж закони пхати?
Може сунути вам в зад?
Ціни поверніть назад.
І на хліб, на молоко,
Комуналку заодно.
Ковбаса, м'ясо і сало,
З холодильників пропало.
Такі діла наші, брат,
Гроші ваші в конфіскат.
Але ж ви, слуги народу,
Так служіть йому в угоду.
Депутати, депутати,
Вам на голови б насрати.
Обмастити дерьмом пики,
Щоб не змили і вовіки.
Гнати вас, як ту собаку,
По спині бити ломакой,
І дітей ваших елітних,
Таких ніжних, та тендітних.
Тищі дві в гривнях зарплату,
Дати в місяць депутату.
Одягайте шкури наші,
Їжте з круп без масла каші.
Пожируйте на ті гроші,
Шмотки прикупіть хороші.
Послуги всі оплатіть...
І під три чорти ідуть.
Внесіть в хату куль соломи,
Щоб і ви стали свідомі.
На тім кулі посидіть,
Як на тії гроші жить?
Ах, ви ж, бісовії діти,
Народ хочете зморити?
Хто в АТО, а хто від хворі,
Та ми що ж, в голодоморі?
Хто вам дав отой указ,
Народ знищити наш враз?
Цвинтар сплош, а не країна,
В АТО хлопці в домовинах.
Гарні слуги, що й казати,
Положіть на стіл мандати.
Досить сіяти обман,
Шквал здійснюється, ураган.
Схаменіться, депутати,
Годі народ грабувати.
Вийдуть люди на майдани,
Закують же вас в кайдани.
Якщо все конфіскувати,
З батраків приїде мати.
Батько вернеться додому,
Заживем ми по другому.
Запрацюють всі заводи,
Підуть в море пароходи.
Дома будем працювати,
Щоб країну будувати.
Колоситься хліб у полі,
Відвоюєм кращой долі.
Прорве гнойний чир на тілі,
Кане в бездну власть дебіла.
16 березня 2017 рік.