Залишиться лиш подорож... І все.
Нічого більше в пам'яті не буде.
Забудуться помилки, вчинки, люди.
А в пам'яті – шляхи, стежки, шосе.
І все, що ти побачила в вікні.
Смереки у снігу і жовті клени.
І ще – як ти трималася за мене.
І ще – як ти довірилась мені.
І я вже не забуду ті стежки.
І втому від скелястої дороги.
Як у долоні брав маленькі ноги
і напував їх силою з руки...