Я сьогодні – нестримний, то, певно, на дощ, не інакше.
І на дощ... І на дощик... Такий перед зливою я...
Прислухайтесь до себе, як бачите хмари, я раджу.
Вже струною дзвенить, як і я, парасолька моя.
Я нестримний у всьому: від слова – до погляду в очі.
Що тобі до вподоби, чи погляд, чи слово, скажи.
І мовчати умію у дощ, і промовчу, як схочеш.
Навіть хай і краплина підступна за комір збіжить.
А якщо побажаєш – складу і нестримного вірша.
Буде – злива нестримних, рішучих, стрімких дієслів.
Побажай мені вірша, що дощ вже краплинами пише,
І краплини нестримні настільки, як сам я хотів...
.................................................
http://www.youtube.com/watch?v=2ccaHpy5Ewo