Кровавая Мери

Надежда Рубан
   Поласую  кровавої ( Мері).

Десь    щастя  у  шибку  бється,
Весняним  вітром    закружляло,
Звичайно  мені  знову  сниться,
Що  я  хочу  під  твоє  одіяло.

Хочу  в  твої  занавіси,
Попасти  в  твої  колуари,
І  що  це  зі  мною ? ну  звісно,
Знов  рожеві  вдягла  окуляри.

Мрії-думки  ненажери,
Виганяю  далеко  за  двері,
Наливай,  бармен,  в  фужери.
Поласую  кровавої (  Мері ).

Ілюзію  втоплю  в  перегарі,
Почуття  свої  трохи  приспала,
З  подругою  в  нічному  барі,
Буду  страшно  весела.

Пошукаю  пригоди  нової,
Щоб  било  струмом,  шпурляло,
Я  хочу  в  обійми  твої,
Хочу  під  твоє  одіяло.


Автор; Н.П.Рубан.