Дві книги на різних мовах…
Дві долі у цьому світі
З’єдналися лиш умовно…
У віршах вони сповиті…
І доки рядки читають -
Живе їх палке кохання…
Думки читачів є раєм,
Бентежний він, чи рахманний?
Емоції, ніби хвилі:
То б’ються об скелі гострі,
То рівні на морі - штилю,
То лижуть піщаний острів…
Та тільки читайте! Книги
Чекають "швидку" і вчасно!
Сторінка, де є інтрига,
Кохання ось-ось загасить…
Залежить від вас, чи долі
По стежці дійдуть до щастя.
Тож випустіть їх з неволі,
Й себе не тримайте в пастці.
(08.03.17)
РАХМА;ННИЙ, а, е. Смирний, тихий; спокійної вдачі. Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 90); Коню мій, рахманна тварино, З тобою в дитинстві я подружив! (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 39); * Образно. Ой ти, земле, люба земле, — всю ж тебе душа приємле [приймає]. Ти рахманна і пухка (Павло Тичина II, 1957, 8).
Перевод Риммы Батищевой:
http://www.stihi.ru/2017/03/18/10152
Две книги-судьбы случайно
Сошлись на пути однажды.
Поэзия - их венчанье,
Хоть разный язык у каждой.
Пока их стихи читают,
Друг другу они желанны.
Им ваше вниманье раем,
Он тихий иль ураганный.
И чувств, будто волн,- обилье,
То бьются с тоской о скалы,
То ровны, как море в штиле,
То лижут песок устало.
Читайте, живёт лишь книга
В надежде на вашу помощь!
Страница, где есть интрига
Утешит в лихую полночь...
От нас и зависит часто,
Дойдут ли герои-судьбы
Свободно в пути до счастья.
Вы вольными сами будьте.