Перевод с украинского
http://www.stihi.ru/2017/03/06/2382
Не знаю, то трагедiя, чи нi
Миклош Форма
Оригинал
Не знаю, то трагедія, чи ні,
Чи є у цих моїх емоцій назва,
Але прощатись хочеться одразу,
Лише відкрила двері ти мені.
Чому? І що це за напасть така?
Та я ж до тебе йшов десятиліття...
Здається, часом клею нерозбите,
І щастя й біль водночас дотика.
А я прихожу... За дверима – ти.
В очах твоїх – усі мої печалі.
Мені потрібно до твого причалу,
Чому ж у серці тиша пустоти?
А так буває? Так, насправді є.
Прийти – й тієї ж миті розпрощатись.
І відштовхнути – й тут же обійняти.
Йти і не йти. І це – життя моє...
Перевод Инны Гавриловой
Не знаю, то трагедия, иль рок
и есть ли у эмоций тех названье,
но хочется прощаться, - наказанье! -
лишь только твой переступлю порог.
...Что за напасть всё это и доколь?!
Ведь шёл десятилетия к тебе я...
Сдаётся, неразбитое всё клею,
на счастие накладывая боль...
Приду, а за дверями снова - ты.
В глазах твоих мои живут печали...
Мне нужно к твоему пристать причалу,
но в сердце только тишь от пустоты...
Бывает так?Да! ..знаю...не тая...
Прийти - и в тот же миг вдруг распрощаться,
и оттолкнуть - и тут же вновь обняться.
Уйти не уходя... судьба моя...
08.03.2017г.