Перевод с украинского стихотворения Людмилы Юферовой "Березневе"
http://www.stihi.ru/2012/03/07/10083
Ещё на пробудился месяц март,
Пейзаж пустой, печальный, чёрно-белый.
Колдобинами бряцает зима,
Которая изрядно надоела.
Холодный ветер тычется в плечо,
И в сапогах всё так же мёрзнут ноги,
А в полдень ручейком зима течёт
По колее просёлочной дороги.
И хоть в душе гарцует ураган,
Что поднимает снежную пылюку,
Мои надежды – вечный талисман,
Который до сих пор мне греет руки.
*** *** ***
Ще чорно – білий березень дріма,
Ще так відчутні сум і порожнеча.
Вибоїнами гупає зима,
Яка сьогодні зовсім недоречна.
Холодний вітер штурхає в плече,
І в чобітках ще промерзають ноги,
Та під обід зима струмком тече
По колії розбитої дороги.
І хоч в душі гарцює буревій,
Який здіймає снігову пилюку,
Тримаю повні пригорщі надій,
Які ще й досі зігрівають руки.