Ранковi пестощi

Александр Ноцкий
Не лякайся!
Це я цілував твої скроні...
Одиноке бажання торкнутись небес...
Самурай?..
Ні, кохана...напевно, вже - ронін,
що блукає у світі оголених лез.
Але навіть стара в каптурі і з косою
не лінується щастя у світлі знайти,
щоб у з'єднаних вічністю нас із тобою
відшукати кохання безсмертні світи..:)