Ти мені залишила на подушці запах волосся.
Навіть не ворухнусь – аромат налякати боюсь.
Наче подушка знов пригадати бажає і просить
Хвилювання жіноче – щасливу миттєвість спокус.
Навіть скоса дивитись на подушку сили не маю.
Аромати – ознака кохання, яскрава деталь.
Аромат, я упевнений, – перший із кроків до раю.
Аромат – це найкраща жіноча для ночі вуаль.
Так і буду – чаїтися ніжно, неначе ти – поруч...
Наче зараз, за мить, – я почую твій голос і сміх.
Наче все, що вночі шепотіла, ти знову повториш.
І за мить доторкнуся до вуст ароматних твоїх...