Я співаю пісні,
Я живу і не вірю,
Що життя у мені
Збудить хижого звіра.
Я живу уві сні,
Наче спека в покої.
Як без вітра мені?
Що б мій вітер накоїв?
Де та дивна межа
(Чи кордонів немає?),
За якою хижак
В ніжнім серці дрімає?
Знаю – сила і жах
Мого серця не гоїть.
Лиш проснеться хижак,
Ми загинем обоє.
Не згадаю і дня -
Щоб я знала дорогу.
…Так іду навмання –
Та все далі од нього.
1996.