У твоэму житт стор нки лишаються як сн г

Людмила Дубищева
У твоєму житті сторінки лишаються як сніг,
Такі біленьки тай чисті.
Як залишити чистими їх зміг?
А мої яскраві і барвисті.

Ні. не хочу обмінятися з тобой,
Це моє життя, мої шляхи,
Було десь із радісттю. журбой,
Незнаєш про життя нічого ти.

Тебе матуся викохавши одружила,
З життям спокійним і легким,
А я живу немов на крилах.
Хоча політ буває так важким.