Ця дівчина бере думки,
І кличу я її Весною?
Поважна краля! Де й коли,
Я посмішку змінив журбою?
У сни прийде лише вона,
Щоб в дивний спосіб віщувати,
І душу до самого дна
Розважно пити, куштувати...
Молився небу, Бог не зміг
Рукописів благословити.
Пливе по річці оберіг...
Я хвилям їх віддав носити!