http://www.stihi.ru/2017/02/23/4365
"Під скелею в тьмі, у печалі
задумана квітка зросла.."
Володимир Сосюра
Та звичайність трапляється в лютому -
Дощ у шибку брязчить крижаний...
В серці біднім, провиною скутому,
Думи купчаться, мов кажани...
І пручаються в піняві сумнівів,
Не знаходячи відповідь в снах...
Ланцюгами бентежаться проявів
Гіркоти...Сум вирощують в жах...
О, Господь ! Хай співають сопілками
Всі хвилини в відміряних днях !
Хай метелики разом із бджілками
Мед з нектаром несуть під мій дах,
Щоб зпливло у солодощах лихо
І розвіялась тьма без'язика !
Переклад з української Світлани Груздєвої:
В феврале так обычно случается:
Дождик в фортку стучит, словно лёд.
В бедном сердце, виной опечаленном,
Мысль летучею мышью шмыгнёт…
И гнездятся, все в пене, сомнения,
Не находят ответа во снах…
И цепями гремят проявления
Поздней горечи… Грусть гонят в страх…
О, Господь! Пусть потешат сопилками
Соты мне отведённых минут:
Мотылёчки в компании с пчёлками
Мёд с нектаром под крышу несут,
Растворилось бы в сладостях лихо и
Чтоб развеялась тьма безъязыкая!
Аватар Автора оригіналу