І щось не так... Не знаю, що... Удвох –
із ніччю разом – слухаємо серце.
Те серце вже настільки тихо б'ється –
шепоче варіанти слова «Бог»...
А вітер за вікном – великий пан:
усі дерева кланяються пану,
І всесвіт віддає належну шану
йому – язичнику між християн.
А може, серце заздрить вітру? Він –
такий нестримний, вільний, незакутий,
що серце щиро хоче осягнути
його свободу і благає змін?..