***
В почуттях моїх стомлених
Є два крила непомітних.
Прилітаю до вас,
Щоб торкнутись невидимо змісту
Ваших слів про високість
Людського коріння
І глибинність польоту
Думок непокірних.
Розпізнайте мене
І мій голос з духмяністю м’яти,
З переливами барв,
Ви повинні мене розпізнати.
Не минає життя –
Швидкоплинного часу краплина.
Розпізнайте мене
По сльозі одинокій перлинній.
Серед вулиць просторих,
У тісному метро, в Інтернеті.
І по шелесту крил
розпізнайте мене
на планеті.