Не хочу йти до мети...

Людмила Лашкул 2
Не хочу йти за щастям лиш з мечем.
Не хочу лозунгів. Не хочу драматизму.
Це вже пройшли - облуду геть з очей,
націзму свастики та шори коммунізму.

Геть ватажків, що мріють про бабло,
та мають в деклараціях мільйони.
Я хочу щоб в краіні  все цвіло.
Вони ж будують вілли за кордоном.

Роздерли  Україну на шматки.
Крадуть усе -  вивозять за кордони.
На захід тягнуть потягів нитки -
Карпат багатство - ліс без перепону.

На лозунгах всіх партій - лиш брехня.
Бандит з шахраєм у Верховній ЗРаді.
Здирають третю шкуру як з коня,
волаючи народу про порядок.

Не хочу йти до "світлої мети".
Моя мета - це мир на Украіні!
Щоб діти в школу мали змогу йти,
щоб кладовищ поменшало однині.

Щоб траурних не бачити відправ
по  хлопцям молодим, що ще й не жили.
Ганебних суддів щоб лишили прав не лиш судить,-
щоб вони в тюрмах сгнили.

Щоб наш бурштин, на нашіх був жінках.
Щоб жах безчинства згинув  у країні.
Щоб молодят вінчали у вінках,
і щоб вони не бігли з України.

Не хочу йти на бойню.
Жодний цап мене не купить на "олію-гречку".
Хто хоче чубитись, який де сяде "цар",
мене не втягне в свою суперечку.

Не хочу йти до банюків мети.
Вана - міраж...
Не вірь Фата-Моргані...