певно небо сiре

Юрий Лазирко
бурштину накопати
чи піти в добробати
чи кричати з трибуни
про убогість фортуни
ворожду між собою
здачу Криму без бою
про наругу над храмом
і торгівлю з чортами
що там ще на заваді
скільки коштує зрада
душі світлі й кульгаві
все війна перетравить
всіх вона приголубить
цілуватиме в губи
доки ті посиніють
й матері посивіють
нитка фронту гуляє
мов шеврон пришиває
ватних зграй кавалькада
небо списане градом
небо бідне і квилить
про кандели і крила
про дорогу криваву
на вершину до слави
про набої жовніра
і прибої зневіри
певно сіре не знає
скільки пеклу до раю
насолоди в отруті
нагороди в спокуті
але бій неминучий
але серце співуче
витирайте коліна
гомони Україно

15 Лютого, 2017