Ельміра Ашурбекова
СТАРА ПІСНЯ
Дерев он двійко, бачу, де байрак —
Палає поміж них жарка любов.
І скільки б не шепталися, однак
Замало буде їм палких розмов.
Щасливі, що люби над ними чар,
Не відають журби й самотини,
Їх не торкнувся ревнощів пожар —
Отак удвох стоять собі вони.
Їм невтямки, що в серденьку моїм
Німотна тиша й музики нема,
Слова, що ми не обмінялись з ним,
Мов жовкле листя, вітер підійма.
(переклад з табасаранської — Любов Цай)