Одного ранку

Настасья Сидорушка
Одного ранку сонце зазирне
В твої, заплющені ще міцно, очі.
Я прошепочу - Ти навіки Все,
Чого шукаю, спдіваюсь, хочу.
 
Хіба можливо знати, що кохання
Зігріє навіть в найстрашнішу мить?
Я знаю! Бо в душі твоїй безкраїй
Моє дівоче серденько бринить.

Щасливе й безтурботне, мов малеча.
Я заверчуся в колі дивних днів.
І ухопившись за кохані плечі,
Укриюсь від заметів  і вітрів.